Ґердани
Прикраси з бісеру споконвіку малі призначення оберегів. Навіть зле око зупиниться насамперед на майстерно виготовленій речі. Тому й називаються оберегами, що оберігають свого господаря. За силяння не сідають у поганому настрої, щоб не передати своїх клопотів на чутливі бісерні намистини, а через них на інших людей.
Сучасні вироби з бісеру мають спрощені візерунки та кольорові поєднання, але як і старовинні, вони чудово пасують до сучасного одягу. Впродовж останніх років зросла популярність бісерних виробів. Прагнучи задовольнити зростаючі потреби на них, українські майстри за мистецькими ідеями найчастіше звертаються до сучасних напрямків, альо не зраджуючи національній традиції.
Сучасні вироби з бісеру мають спрощені візерунки та кольорові поєднання, але як і старовинні, вони чудово пасують до сучасного одягу. Впродовж останніх років зросла популярність бісерних виробів. Прагнучи задовольнити зростаючі потреби на них, українські майстри за мистецькими ідеями найчастіше звертаються до сучасних напрямків, альо не зраджуючи національній традиції.
Ґердан, силянка, плетінка, драбинка, – оздоба з бісеру у вигляді вузької стрічки, виготовленої з різнокольорових намистин, нанизаних на нитку або волосінь, що утворюють строкатий геометричний, а часом рослинний орнамент. Іноді ґердани малі вигляд шерстяної стьожки або ажурного комірця із бісеру, якими в Галичині, на Буковині та в Закарпатті жінки прикрашають шию або голову, а чоловіки – капелюхи. Часто ґердани мають форму петлі з суцільної або ажурної смужки різної ширини, яка одягається через голову на шию; кінці з'єднані спереду медальйоном. Одна і та сама оздоба в різних регіонах, навіть селах могла називатися по-різному.
На сході України ця оздоба була невідома, траплялась на Поділлі та Волині, проте була дуже поширена в Галичині. Ймовірно, силянка прийшла до Галичини з Угорщини. Подібні до ґерданів вироби, що називаються маржеле (margele) також поширені у румунській частині Буковини.
Популярність бісеру відчутна в українській народній культурі XIX століття. Збережені в музейних колекціях, бісерні оздоби з цієї доби засвідчують уже сформований високий ступінь розвитку технології, а орнамент та колорит цих творів відображає місцеві мистецькі особливості. На початок XX ст. прикраси з бісеру стають важливою складовою народного вбрання різних областей України. В ансамблі одягу вони виконують декоративну й оберегову функції і разом з тим виступають промовистою ознакою віку та суспільного становища особи, свого роду біографія людини "написана" намистинками.
На сході України ця оздоба була невідома, траплялась на Поділлі та Волині, проте була дуже поширена в Галичині. Ймовірно, силянка прийшла до Галичини з Угорщини. Подібні до ґерданів вироби, що називаються маржеле (margele) також поширені у румунській частині Буковини.
Популярність бісеру відчутна в українській народній культурі XIX століття. Збережені в музейних колекціях, бісерні оздоби з цієї доби засвідчують уже сформований високий ступінь розвитку технології, а орнамент та колорит цих творів відображає місцеві мистецькі особливості. На початок XX ст. прикраси з бісеру стають важливою складовою народного вбрання різних областей України. В ансамблі одягу вони виконують декоративну й оберегову функції і разом з тим виступають промовистою ознакою віку та суспільного становища особи, свого роду біографія людини "написана" намистинками.
